Навчальний семестр у Школі української мови та культури Українського Католицького Університету.

Навчальний семестр у Школі української мови та культури Українського Католицького Університету.

 

Протягом кількох тижнів, із 20 червня до 20 серпня, студенти-іноземці навчаються за інтенсивною мовною програмою, що охоплює початковий, середній та вищий рівні вивчення української мови.
Літня програма Школи української мови та культури Українського Католицького Університету – це можливість для іноземних студентів зануритися в мовне, культурне та історичне середовище України, це також чудова нагода здобути гарні знання, і згодом, застосувати вивчене.

«Особливостей нашої школи є багато, – розповідає менеджер програми Наталя Олійник. – Окрім занять на лекціях, студенти вивчають українську культуру, приміряють український стрій з будь-якого регіону України, презентацію яких ми замовляємо у Національному музеї. У Школі Українського Католицького Університету студенти спілкуються з персональними репетиторамю, які пояснюють матеріал, допомагають з домашнім завданням.
Минулого року у Школі української мови та культури УКУ навчаюлися близько 50 студентів з Америки, Канади, Англії, Німеччини,Австралії, Польщі, Австрії, Польщі, Франції та Нідерландів. Навчання складаєлося з 3 сесій по 3 тижні.

Викладачами у Школі української мови та культури Українського Католицького Університету є випускники філологічних факультетів.Специфіка викладання у кожного своя. Українська мова є досить складною для вивчення – з одного боку нам треба знати граматику,але з іншого розуміти ситуацію».

Викладають в україномовній школі за спеціально розробленою методикою, намагаючись вчити не лише теоретичний матеріал, а шукають цікаві тексти, переглядають теленовини, слухають радіопередачі тощо. В групі займається 5-7 осіб.

 

Також незабаром Школа української мови та культури Українського Католицького Університету планує випустити підручник з вивчення української мови для іноземців. Він буде складатися з трьох частин – теорії, робочого зошита та аудіоматеріалів.

Учасники україномовної школи мають можливість проживати в українських сім’ях і тим збагатити культурне і мовне знання. Спільно з репетиторами-студентами Українського католицького університету студенти-іноземці відвідують культурні та мистецькі заходи, музеї та театри Львова, вчаться українських пісень. На вихідних вони відвідують гори Карпати, Закарпаття, міста – Кам’янець-Подільський і Київ, та навколишні замки та монастирі.

Міжнародний конкурс ім. Квітки Цісик

Міжнародний конкурс ім. Квітки Цісик     
П’ятниця, 18 лютого 2011, 15:06 
 
Міжнародний конкурс ім. Квітки Цісик
 
Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою виступив співорганізатором Міжнародного конкурсу українського романсу ім. Квітки Цісик
 
Дорогі українці!
 
Українська справа переможе лише тоді, коли буде мати підтримку!
 
Такою українською справою є Міжнародний конкурс українського романсу ім. Квітки Цісик, який відбудеться у Львові 2 квітня 2010 року.
 
Своєю участю ви не лише підтримаєте подію, але й допоможете відкрити для України і світу ім’я легендарної   співачки Квітки, яка співала і творила для доброго імені України.
 
Нехай звучать голоси сильніші і слабші, несміливі і відважні, ліричні і драматичні! Головне – щирі.
 
Адже на конкурсі не буде переможених. Переможцями  будуть усі, хто вміє співати і хто захоче долучиться до цієї благородної події, адже виграє Україна!
 
Ірина Ключковська, член організаційного комітету конкурсу
 
 
——————————————————————————–
 
 
Програма (попередня)
 
1 квітня –
 
Організаційна робота, приїзд учасників
Зустріч учасників
 
19.00
Фуршет (запрошені: учасники, організатори, почесні гості, преса).
Пропонований зал – «Віденська кав’ярня» або ресторан готелю «Супутник»
 
2 квітня
 
9.00-10.00 – сніданок у готелі
11.00 -13.00 майстер-клас Наталки Половинки для учасників конкурсу
12.00 – 15.00 пізнавальна гра для дітей та молоді «Незабутня Квітка» (проводить пластовий курінь ім..К.Цісик)
13.00 – обід
15.00 – відкриття конкурсу
19.00 – вечеря
 
3 квітня
 
9.00-10.00 – сніданок у готелі
10.00 -13.00 – екскурсія по Львову
Відкриття музею ім..Квітки Цісик
Висаджування дерева Квітки у Саду Світового Українства (Музей архітектури і побуту)
15.00- пам’ятник Т.Шевченку Концерт у рамках проекту «Незабутня Квітка» за участю учасників та гостей конкурсу
18.00 – гала-концерт, нагородження переможців
21.00 – фуршет завершальний
 
4 квітня – сніданок в готелі, виїзд
 
 
——————————————————————————–
 
П О Л О Ж Е Н Н Я
 
«Міжнародний конкурс українського романсу імені Квітки Цісик»
 
м. Львів, 2011 рік
 
1. Загальні положення
 
Міжнародний Конкурс виконавців українського романсу ім. Квітки Цісик (надалі Конкурс) є культурно-мистецькою акцією, яка покликана сприяти відродженню та утвердженню духовних цінностей українського народу, залученню юнацтва і  молоді до вивчення та розуміння кращих зразків традиційного та сучасного українського пісенного мистецтва,  популяризації творчості видатної української співачки Квітки Цісик, пошуку і відкриттю творчо обдарованих виконавців та їх популяризації.
 
2. Засновники та організатори Конкурсу
 
Засновником і організатором Конкурсу є Українська Американська Координаційна Рада (США),  ArtEmes Entertainment Production (США) та  Громадська організація “Галицькі фестини”.
 
Співорганізатор Конкурсу : Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».
 
Конкурс проводиться за  фінансової та організаційної підтримки меценатів та спонсорів.
 
3. Оргкомітет Конкурсу
 
Засновник Конкурсу щороку формує Організаційний комітет, до складу якого входять представники державних органів та установ культури, творчих спілок, діячі мистецтв України та інші.
 
Оргкомітет:
 
– визначає строки проведення Конкурсу;
–  умови проведення Конкурсу;
– складає програми  Конкурсу;
– проводить попередній збір заявок;
– вирішує питання організаційного забезпечення;
–  формує Журі Конкурсу, до складу якого запрошуються видатні діячі музичного та вокального мистецтва України та зарубіжжя. Персональний склад Журі затверджується Головою Оргкомітету Конкурсу.
 
4. Умови участі у Конкурсі
 
До участі у Конкурсі запрошуються виконавці українського романсу – солісти-вокалісти.
 
Конкурсанти готують в загальній кількості два  вокальні твори у супроводі інструментальної музики або фонограми (-) – виключно україномовні.
 
• один – обов’язковий твір з творчого доробку Квітки Цісик;
• другий – довільний  твір (український романс з українськими фольклорними (народними або сучасними) мотивами.
 
Час виступу на сцені – 2 твори до 10 хв.
 
Примітка: виступи у супроводі вокально-інструментальних ансамблів та електромузичних інструментів  (типу  ROLAND, CASIO та інші) допускаються за певних технічних умов (по домовленості з оргкомітетом).
 
Проїзд учасників  до м. Львова і в зворотній бік здійснюється за рахунок конкурсантів.
 
Витрати, пов’язані з перебуванням у Львові  здійснюються за  рахунок організаторів конкурсу, а саме: проживання та харчування (лише сніданок), зустріч та екскурсії.
 
ВІК УЧАСНИКІВ
 
• Вік учасників –  від 15
 
Вік учасників враховується на день проведення Конкурсу.
 
5. Порядок проведення Конкурсу
 
Оцінювання виступів конкурсантів та визначення переможців Конкурсу здійснює Журі.
 
Перший етап – дистанційний. Проходить  у форматі прослуховування музики (відбір кращих виконавців на підставі записів у audio форматі на носіях CD DVD, надісланих учасниками фестивалю разом із  заповненою заявкою про участь).  Термін проведення – 1 – 25 березня 2011 року.
 
Другий етап – відбірковий. Проходить у форматі конкурсу на краще виконання у місті Львові. Термін проведення – 2 квітня 2011 року.
 
Третій етап – фінальний. Проходить у форматі  гала-концерту за участю переможців другого, відбіркового етапу та гостей. Термін проведення 2-3 квітня 2011 року.
 
Оргкомітет Конкурсу залишає за собою всі права на трансляцію по радіо та телебаченню конкурсних прослуховувань та заключних концертів, їх аудіо-та відеозапис, а також розповсюдження цих матеріалів без виплати гонорару учасникам.
 
У випадку виникнення суперечок при тлумаченні умов Конкурсу єдиним правильним текстом є український.
 
6. Подання заявок
 
Заявки на участь у Конкурсі приймаються до 25 березня 2011 року.
 
Дата надходження заявки визначається за першим поштовим штемпелем.
 
До заявки додаються:
 
• копії відповідних сторінок паспорта, які засвідчують вік учасника;
• Творча автобіографія (резюме) у друкованому вигляді;
• 2 фотокартки (якщо друковані – розміром 9х12 см, придатні для поліграфічного відтворення, якщо в електронному форматі – розподільча здатність не менше 1600х1200);
• Копії дипломів лауреата інших міжнародних конкурсів (у разі наявності).
• Документи, подані із запізненням або не в повному обсязі, не розглядаються.
• Оргкомітет залишає за собою право обмежувати кількість учасників, допущених до Конкурсу, враховуючи при цьому черговість надходження документів.
• Після розгляду всіх поданих документів Оргкомітет надсилає електронною поштою (або письмово, якщо електронна адреса не вказана в заявці учасника) підтвердження про участь у конкурсі. У разі необхідності надсилає офіційне запрошення для отримання візи.
• Зміни в програмах, поданих учасниками,  не приймаються.
• Оргкомітет залишає за собою право використовувати всі надіслані учасниками інформаційні матеріали і фотографії для надання їх ЗМІ.
• Оргкомітет не несе відповідальності за втрату документів під час їх пересилання поштою.
Заявки із всіма додатками надсилаються з поміткою “Міжнародний конкурс українського романсу імені Квітки Цісик” за адресою:
 
 
——————————————————————————–
 
 
Поштова адреса:
 
79059, вулиця М.Хвильового, 2985
Місто Львів, Україна
«Громадська організація “Галицькі фестини»
E-mail: galfest@gmail.comЦя електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
 
Контактна інформація:
 
Галина Миколаївна Дмитришин
Моб. тел.:067-670-54-04, 050-370-47-51
Засновник українсько-американського проекту «Незабутня Квітка»
Алекс Гутмахер , моб. тел. 066 605 89 85
 
 
——————————————————————————–
 
 
7. Нагороди
 
Всі учасники стають дипломантами Конкурсу. Журі визначає переможців та лауреатів Конкурсу. Рішення журі є остаточні і перегляду не підлягають.
 
Переможцям вручаються дипломи лауреатів та пам’ятні призи.
 
Переможці визначаються у кожній віковій категорії з присудженням І, ІІ, ІІІ премій.
 
Форма та розмір винагороди визначається Засновником.
 
8. Джерела фінансування Конкурсу
 
Фінансування Конкурсу здійснюється за рахунок:
 
•   спонсорських, благодійних та інших надходжень, не заборонених  законодавством України.
 
 

Ordenação Sacerdotal de Daniel Horodeski – Eparquia Ucraíno Católica São João Batista

Segue convite para Ordenação Sacerdotal de Daniel Horodeski. Paróquia São Basílio Magno, Regional Sul da Eparquia de São João Batista, Rito Ucraíno-Católico.

GRANDIOSA FESTA DO PADROEIRO SÃO BASÍLIO MAGNO E ORDENAÇÃO SACERDOTAL DO DIÁCONO DANIEL HORODESKI PELAS MÃOS DE D. DANIEL KOZLINSKI, BISPO AUXILIAR DA EPARQUIA.
Nos dias 14 e 15 de AGOSTO de 2010 na

PROGRAMAÇÃO:

No Sábado, dia 14 às 19h00 – Divina Liturgia em Português, celebrada na intenção de todos os fundadores, benfeitores e festeiros. Às 20h00 – SUPER BINGÃO (R$ 10,00 a cartela) com a premiação tradicional e venda de cartelas antecipadas. Haverá completo serviço de bar e cozinha.
No Domingo, dia 15 às 09h00 – Solene Divina Liturgia Pontifical com Ordenação Sacerdotal do Diácono Daniel Horodeski, cantada pelo Coral da Catedral São João Batista de Curitiba.

Às 12h00 – Tradicional almoço de festa com churrasco de gado, carneiro, perohê, holoptchi, saladas e completo serviço de bar e cozinha.

Às 15h00 – Bingo com venda de cartelas na hora (cartela = R$ 2,00). Diversos jogos e boa música animarão a festa.

 

 
Você é nosso convidado Especial. Contamos com a sua presença e generosa colaboração…!!!

 

 

IGREJA MATRIZ UCRANIANA SÃO BASÍLIO MAGNO.

Ordenação Diaconal de Daniel Horodeski – Eparquia de São João Batista, Rito Ucraíno-Católico

Convite para Ordenação Diaconal de Daniel Horodeski – Eparquia de São João Batista, do Rito Ucraíno-Católico. Regional Sul – União da Vitória.

A mesma acontecerá na Igreja Santíssima Trindade, no Distrito de São Cristóvão, União da Vitória-PR – dia 06 de junho.

Майстер-клас в м.Жангада-до-Сул. Проект, Писанка: прикладне мистецтво українське, бразильське, штату Санта-Катаріна”

Майстер-клас в м.Жангада-до-Сул

 Проект Писанка: прикладне мистецтво українське, бразильське, штату Санта-Катаріна”

Українська православна громада м. Жангада-до-Сул (муніципалітет Порто-Уніао) 6‑7 березня 2010 р. отримала можливість взяти участь в першому майстер-класі в рамках проекту  „Писанка: прикладне мистецтво українське, бразильське, штату Санта-Катаріна”.

Українська церква - Жангада-до-Сул

Зібравши слухачів різних вікових груп, майстер-клас відбувся дуже продуктивно, що реалізувалось в створенні різноманітних і дуже гарних писанок. За словами викладача Алди Паолик (64 роки) майстер-клас – це реалізації мрії, так як вона завжди хотіла познайомитись з процесом писання писанок, проте до цього не мала такої нагоди. Молодь цієї громади також проявила велике зацікавлення і залишилась задоволеною від можливості продовжити справу, головним чином завдяки тому, що вони отримали всі необхідні матеріали. Також були обговорені дати наступних майстер-класів з писанкарства.

Майстер-клас в м.Жангада-до-Сул

Реалізація майстер-класу стала можливою в рамках Проекту Вілсона Жозе Котвіскі, що переміг в Конкурсі грантів для розвитку культури ім. Елізабете Андерле (Культурна фундація штату Санта-Катаріна), а також отримав підтримку отця Петра Блашишина та голови громади п. Антоніо Феліпе Сероіска. Висловлюємо вдячність громаді за теплий прийом та щасливі моменти, які ми мали разом!

Наступний майстер-клас відбудеться 13-14 березня в м.Касадор (штат Санта-Катаріна).  vilson@pessanka.com.br

Tradução: Maryna Bondarenko – http://ukrmova.mylivepage.com/

Писанка – українське та бразильське мистецтво в штаті Санта-Катаріна

Проект  “Писанка – українське та бразильське мистецтво  в штаті Санта-Катаріна” один із переможців гранту імені Елізабете Андерле, який має ха мету стимулювати розвиток культури в штаті Парана і надається Урядом штату Санта-Катаріна. Проект про писанки, автором якого став Вілсон Жозе Котвіскі, був визнаний всіма членами відбіркового комітетуодним із найкращих в категорії “народне декоративно-прикладне мистецтво”.
В рмаках проекту заплановано проведення 10 майстер-класів з писанкарства в таких містах і поселеннях штату Санта-Катаріна:  Пінтадіньо та Жангада (муніципалітет Порто-Уніао), Ірінеополіс, Касадор, Трес-Баррас, Каноіняс, Мафра, Сао-Бенто-до-Сул, Папандува та Ітаіополіс.

Tradução: Maryna Bondarenko (http://ukrmova.mylivepage.com/blog/434/7106)

Писанка – мистецтво і культура України

В історії народу, що проживав серед степів, завжди існував звичай  фарбувати яйця в час, коли Сонце повертало з тріумфом розтоплюючи сніги, що вкривали багату землю України.

Археологічні розкопки вказують на існування цього мистецтва більш як за 3000 до Н.Е. при цьому тоді для виготовлення писанки використовувались дуже прості інструменти.

Інтерес, який давня людина мала до яйця, криється в тому факті, що воно володіє надзвичайною магічною силою: з простої і примітивної форми народжується життя.

З часом, інструменти поступово вдосконалювались, людині вдалося вдосконалити умови свого життя і також досягти кращих успіхів у розписуванні яєць, краще виражати те,

що вона хотіла сказати.

Українці, як інші народи, поклонялися природі і всьому, що з нею було пов’язане. Як інші древні народи поклонялися Сонцю з Аполоном на колісниці, запряженій левами, українці визнавали це світило, називаючи його Дажбогом і складали йому хвалу, щоб він знову вернув світло і тепло  на землю. І щоб знов зелень замінила білий сніг, розквітли квіти, дерева знову дали свої плоди, а люди знову могли працювати на землі і мати хліб насущний.

Свято Весни була веселою подією, під час якої запалювали велике багаття посеред села і всі святкували прихід Дажбога в час весняного рівнодення. З цього дня люди веселилися. Дарували свої подарунки божеству Дажбогові, і серед іншого були писанки.

В них вимальовувались промені світла, даровані землі з цього такого важливого для давніх людей часу.

На цьому святі приносилися в дар писанки духам природи, дякуючи їм таким чином за добрі урожаї і підсилюючи свої звернення до землі з тим, щоб вона і надалі продовжувала давати все необхідне для життя. Такі писанки закопувалися в полі на угіддях, задобрюючи цим добрих духів природи.

У дохристиянські часи люди вірили у те, що бачили і відчували. Тоді українець,  як ніколи більше,

Був одним цілим з природою – джерелом його життя і енергіїє В 998 році Князь Володимир святив Україну

у водах ріки Дніпро, прийнявши християнство як офіційну релігію.

Народ  прийняв цю зміну, але не розлучився зі своїми старими звичаями, зокрема Святом Весни.

Вихід був знайдений самою церквою – старі традиції паганських часів органічно поєдналися з новими християнськими символамиє.

Давня традиція Свята Весни перетворилася у християнський Великдень, аде діялося в ту саму пору.  Народ продовжував давні святкування, але  поступово мінялася причина усього дійства.

Писанка продовжувала жити, народ продовжував традицію розпис яєць, виявляючи цим свої почуття, але вже забуваючи свої ірування в природні духи як паганські.

Люди розписували писанки, щоб дарувати їх на Великдень родичам   і друзям з найкращими  побажаннями.

Маленькі твори мистецтва також почали зявлятися у дні важливих подій – весілля

дні народження як втілення добрих побажань.

Протягом непростої історії український народ пережив багато неспокійних  часів, злидні і гніт, які падали на їх долю.

а писанка супроводжує наш  народ все життя, як і тих, хто прибув до Бразилії в пошуках кращої долі для своїх дітей, привізши з собою тисячолітню культуру, яка сьогодні вільно розцвітає.

В 1991 році Україна, нарешті, здобула свою незалежність. І сьогодні, окрім своєї художньої і артистичної вартості, писанки  перетворилися на символ незнищенності України вільної і незаленної Українські іміґранти прибули до Бразилії в пошуках кращих умов життя. В той час Україна перебувала під владою Австро-

Угорщини і тисячі людей з болем залишали рідну землю,сподіваючись, що в на новій землі їх діти матимуть кращу долю.

В Бразилії почалося нове життя, нарешті, така бажана свобода, стала реальністю: можна було говорити, співати без страху бути переслідуваним за свої національні почуття.

І хоча спочатку було дуже важко і сутужно, люди були щасливі, бо відчили солодкий смак свободи.

Писанка також прибула разом з іміґрантами до нового краю, в якому було більше свободи. Це відбилося і на традиційних і таких любимих українцями писанках: на Великдень у святкових кошиках, як подарунок близьким людям як приношення землі для кращого урожаю…

В сучасних умовах писанки стали не тільки окрасою дому, але й талісманом, який захищає людей від усяких лих, приносячи добрі флуіди.  Вважається, коли розбивається писанка, якесь нещастя обійшло сім’ю стороною.

Писанку люблять багато народів, у  Бразилії це мистецтво, підносячи українські традиції, які зберігають вихідці з України, добре відоме і освітлене пресою і телебаченням.

Значення символів, зображених на писанці.

Українське слово Писанка походить від дієслова писати. Мистецтво розпису яєць виникло як потреба людини через малюнок відповідного кольору і форми виразити свою думку.

Традиційно писанки виготовляються в останній тиждень посту, в кінці суворої ( колись) української зими, коли люди готуються до приходу весни і Великодня.

Особа, яка творить писанку, повинна завжди відчувати гармонію з тим, що вона хоче виразити своєю роботою, показати свої добрі наміри і почуття, поєднати традиціні форми і кольопи цього мистецтва.

Яйце – це вже символ, бо несе в собі життя, а разом із малюнком вправного артиста розкриває цілий світ цінностей, піднесених над буденністю.

Цінності ці можа розглядати з різних точок зору: історії, культури, релігії, містики, мистецтва та інш.

Найпоширенішими серед зображуваних елементів розпису є:

  • Зображення звірів як символів багатства і здоров’я,
  • Зображення птахів – плодючості,,
  • Риб – християнства,
  • Квітів – любові, щастя і ніжності,
  • Віти дерев, які протистоять морозу – вічної молодості,
  • Пшеничних колосків – достатків, доброго урожаю,
  • Зображення слідів, сходи – весілля,
  • Трикутників – Святої Трійці,
  • Зірок і Сонця – символ довгого життя,
  • Різноманітних форм хрестів – безсмертя
  • Хвиль і нерозривних ліній – вічності і захисту,
  • Соняшника – багатство і процвітання.

Писанка – дуже древнє послання наших предків до сучасних поколінь, наш звязок з ними, демонстрація поступу українсько народу, його  історія, донесена до нас через побажання.

Це мистецтво – ще один символ українства, вираз його духу, духу народу, який завше боровся за краще життя, вистраждав право на визнання своїх немеркнучих цінностей.

 Вільсон Йосиф Кoтвіцкий –  pessanka@pessanka.com.br / www.pessanka.com.br