Писанка – українське та бразильське мистецтво в штаті Санта-Катаріна

Проект  “Писанка – українське та бразильське мистецтво  в штаті Санта-Катаріна” один із переможців гранту імені Елізабете Андерле, який має ха мету стимулювати розвиток культури в штаті Парана і надається Урядом штату Санта-Катаріна. Проект про писанки, автором якого став Вілсон Жозе Котвіскі, був визнаний всіма членами відбіркового комітетуодним із найкращих в категорії “народне декоративно-прикладне мистецтво”.
В рмаках проекту заплановано проведення 10 майстер-класів з писанкарства в таких містах і поселеннях штату Санта-Катаріна:  Пінтадіньо та Жангада (муніципалітет Порто-Уніао), Ірінеополіс, Касадор, Трес-Баррас, Каноіняс, Мафра, Сао-Бенто-до-Сул, Папандува та Ітаіополіс.

Tradução: Maryna Bondarenko (http://ukrmova.mylivepage.com/blog/434/7106)

Писанка – мистецтво і культура України

В історії народу, що проживав серед степів, завжди існував звичай  фарбувати яйця в час, коли Сонце повертало з тріумфом розтоплюючи сніги, що вкривали багату землю України.

Археологічні розкопки вказують на існування цього мистецтва більш як за 3000 до Н.Е. при цьому тоді для виготовлення писанки використовувались дуже прості інструменти.

Інтерес, який давня людина мала до яйця, криється в тому факті, що воно володіє надзвичайною магічною силою: з простої і примітивної форми народжується життя.

З часом, інструменти поступово вдосконалювались, людині вдалося вдосконалити умови свого життя і також досягти кращих успіхів у розписуванні яєць, краще виражати те,

що вона хотіла сказати.

Українці, як інші народи, поклонялися природі і всьому, що з нею було пов’язане. Як інші древні народи поклонялися Сонцю з Аполоном на колісниці, запряженій левами, українці визнавали це світило, називаючи його Дажбогом і складали йому хвалу, щоб він знову вернув світло і тепло  на землю. І щоб знов зелень замінила білий сніг, розквітли квіти, дерева знову дали свої плоди, а люди знову могли працювати на землі і мати хліб насущний.

Свято Весни була веселою подією, під час якої запалювали велике багаття посеред села і всі святкували прихід Дажбога в час весняного рівнодення. З цього дня люди веселилися. Дарували свої подарунки божеству Дажбогові, і серед іншого були писанки.

В них вимальовувались промені світла, даровані землі з цього такого важливого для давніх людей часу.

На цьому святі приносилися в дар писанки духам природи, дякуючи їм таким чином за добрі урожаї і підсилюючи свої звернення до землі з тим, щоб вона і надалі продовжувала давати все необхідне для життя. Такі писанки закопувалися в полі на угіддях, задобрюючи цим добрих духів природи.

У дохристиянські часи люди вірили у те, що бачили і відчували. Тоді українець,  як ніколи більше,

Був одним цілим з природою – джерелом його життя і енергіїє В 998 році Князь Володимир святив Україну

у водах ріки Дніпро, прийнявши християнство як офіційну релігію.

Народ  прийняв цю зміну, але не розлучився зі своїми старими звичаями, зокрема Святом Весни.

Вихід був знайдений самою церквою – старі традиції паганських часів органічно поєдналися з новими християнськими символамиє.

Давня традиція Свята Весни перетворилася у християнський Великдень, аде діялося в ту саму пору.  Народ продовжував давні святкування, але  поступово мінялася причина усього дійства.

Писанка продовжувала жити, народ продовжував традицію розпис яєць, виявляючи цим свої почуття, але вже забуваючи свої ірування в природні духи як паганські.

Люди розписували писанки, щоб дарувати їх на Великдень родичам   і друзям з найкращими  побажаннями.

Маленькі твори мистецтва також почали зявлятися у дні важливих подій – весілля

дні народження як втілення добрих побажань.

Протягом непростої історії український народ пережив багато неспокійних  часів, злидні і гніт, які падали на їх долю.

а писанка супроводжує наш  народ все життя, як і тих, хто прибув до Бразилії в пошуках кращої долі для своїх дітей, привізши з собою тисячолітню культуру, яка сьогодні вільно розцвітає.

В 1991 році Україна, нарешті, здобула свою незалежність. І сьогодні, окрім своєї художньої і артистичної вартості, писанки  перетворилися на символ незнищенності України вільної і незаленної Українські іміґранти прибули до Бразилії в пошуках кращих умов життя. В той час Україна перебувала під владою Австро-

Угорщини і тисячі людей з болем залишали рідну землю,сподіваючись, що в на новій землі їх діти матимуть кращу долю.

В Бразилії почалося нове життя, нарешті, така бажана свобода, стала реальністю: можна було говорити, співати без страху бути переслідуваним за свої національні почуття.

І хоча спочатку було дуже важко і сутужно, люди були щасливі, бо відчили солодкий смак свободи.

Писанка також прибула разом з іміґрантами до нового краю, в якому було більше свободи. Це відбилося і на традиційних і таких любимих українцями писанках: на Великдень у святкових кошиках, як подарунок близьким людям як приношення землі для кращого урожаю…

В сучасних умовах писанки стали не тільки окрасою дому, але й талісманом, який захищає людей від усяких лих, приносячи добрі флуіди.  Вважається, коли розбивається писанка, якесь нещастя обійшло сім’ю стороною.

Писанку люблять багато народів, у  Бразилії це мистецтво, підносячи українські традиції, які зберігають вихідці з України, добре відоме і освітлене пресою і телебаченням.

Значення символів, зображених на писанці.

Українське слово Писанка походить від дієслова писати. Мистецтво розпису яєць виникло як потреба людини через малюнок відповідного кольору і форми виразити свою думку.

Традиційно писанки виготовляються в останній тиждень посту, в кінці суворої ( колись) української зими, коли люди готуються до приходу весни і Великодня.

Особа, яка творить писанку, повинна завжди відчувати гармонію з тим, що вона хоче виразити своєю роботою, показати свої добрі наміри і почуття, поєднати традиціні форми і кольопи цього мистецтва.

Яйце – це вже символ, бо несе в собі життя, а разом із малюнком вправного артиста розкриває цілий світ цінностей, піднесених над буденністю.

Цінності ці можа розглядати з різних точок зору: історії, культури, релігії, містики, мистецтва та інш.

Найпоширенішими серед зображуваних елементів розпису є:

  • Зображення звірів як символів багатства і здоров’я,
  • Зображення птахів – плодючості,,
  • Риб – християнства,
  • Квітів – любові, щастя і ніжності,
  • Віти дерев, які протистоять морозу – вічної молодості,
  • Пшеничних колосків – достатків, доброго урожаю,
  • Зображення слідів, сходи – весілля,
  • Трикутників – Святої Трійці,
  • Зірок і Сонця – символ довгого життя,
  • Різноманітних форм хрестів – безсмертя
  • Хвиль і нерозривних ліній – вічності і захисту,
  • Соняшника – багатство і процвітання.

Писанка – дуже древнє послання наших предків до сучасних поколінь, наш звязок з ними, демонстрація поступу українсько народу, його  історія, донесена до нас через побажання.

Це мистецтво – ще один символ українства, вираз його духу, духу народу, який завше боровся за краще життя, вистраждав право на визнання своїх немеркнучих цінностей.

 Вільсон Йосиф Кoтвіцкий –  pessanka@pessanka.com.br / www.pessanka.com.br

24 de agosto – dia da comunidade ucraniana no Paraná, Santa Catarina e no Brasil

Agora oficialmente o dia 24 de Agosto é:

– Dia da Comunidade Ucraniana no Paraná
– Dia da Imigração Ucraniana em Santa Catarina
– Dia Nacional da Comunidade Ucraniana
 

 

Projeto de Aguiar cria Dia da Imigração Ucraniana

Imagem

O deputado Antônio Aguiar é o autor do Projeto de Lei nº 442/07, que institui o Dia Estadual da Imigração Ucraniana, a ser comemorado no dia 24 de agosto.

A Mesa Diretora da Assembléia marcará, anualmente, sessão solene para comemoração desta data. O parlamentar informa que os ucranianos começaram a chegar ao Brasil em 1891, trazendo o estilo bizantino de suas igrejas, seus trajes bordados, comidas e danças típicas. Em Santa Catarina os descendentes de eslavos habitam cidades como São Bento do Sul, Mafra e Itaiópolis.

Os ucranianos diferenciam-se de outros povos eslavos pela língua, costumes e origem histórica. A Ucrânia proclamou a sua Independência no dia 24 de Agosto de 1991, daí a sugestão para a data comemorativa no estado. Na sua maioria, os imigrantes ucranianos chegados aqui se dedicaram à agricultura. Experientes cultivadores do trigo, não se restringiram a essa cultura, pois passaram a exercer atividades nos setores do cultivo do milho e feijão, com grande destaque para a fumicultura em Itaiópolis.

Aguiar esclarece que a outra parte, que não se dedicou à agricultura, voltou-se para diversas atividades industriais, destacando-se na fabricação de móveis, em atividades empresariais, em especialidades técnicas e no exercício de profissões liberais. Oriundos de um país rico em tradições artísticas, com um folclore dos mais admirados em toda a Europa, os ucranianos que aqui chegaram não poderiam fugir à herança cultural recebida de seus antepassados.

Fonte: (Rubens Vargas/Divulgação Alesc)

http://www.portaldecanoinhas.com.br/noticias/5003

Livro: Pêssanka – da Ucrânia para o Brasil, contexto histórico e manual ilustrado da arte de Vilson José Kotviski

 

livro sobre pêssanka - publicado em 2004.
A arte da criação de pêssankas – ovos decorados ucranianos, é hoje uma grande manifestação da cultura popular no estado do Paraná e planalto norte de Santa Catarina, e este livro vem apresentar ao leitor as motivações de tal arte milenar ser preservada entre os descendentes ucranianos.Também fala da história das pêssankas, sua magia e simbologia, e ainda conta com um manual ilustrado, com a descrição da técnica desta arte, de forma clara e objetiva, sendo também uma fonte de orientação para qualquer pessoa que deseje aprender a confeccionar pêssanka. 
 
KOTVISKI, Vilson José. Pêssanka – da Ucrânia para o Brasil – contexto histórico e manual ilustrado da arte. 1ed. Palmas: Editora Kaygangue, 2004.

Encomendas: pessanka@pessanka.com.br

Vilson José Kotviski – Porto União-SC / União da Vitória-PR

Aprendizado da arte ucraniana em ovos: DVD “A Arte de Pintar Pêssanka” de Vilson José Kotviski

DVD com aula prática da técnica da arte milenar da pêssanka

A arte da criação de pêssankas – ovos decorados na tradição ucraniana é hoje uma das grandes manifestações da cultura ucraniana no Brasil, especialmente nos estados do Paraná e Santa Catarina, onde se concentram a maioria das comunidades de descendentes.

Tradição, simbologia e arte estão presentes nesta milenar forma de expressão do espírito do povo ucraniano. E neste trabalho em DVD, é apresentada de forma prática as técnicas para a “escrita” dessas singelas obras de arte, sendo um ótimo guia para qualquer pessoa que deseje apreder!

Encomendas: pessanka@pessanka.com.br

Vilson José Kotviski

Porto União-SC / União da Vitória-PR

Lula Sanciona Que Cria o Dia Nacional da Comunidade Ucraniana

De autoria do deputado federal Ângelo Vanhoni, a lei que cria o Dia Nacional da Comunidade Ucraniana foi sancionada no dia 19/01/2010 pelo Presidente Lula. Atendendo a reivindicação da comunidade ucraniana, que em sua grande maioria, vive no Paraná, o projeto de lei institui o dia 24 de agosto como “Dia Nacional da Comunidade Ucraniana”. Foi nesta data que o parlamento ucraniano declarou a Independência da Ucrânia.

 A proposta elaborada pela Representação Central Ucraniana Brasileira foi apresentada pelo Deputado Angelo Vanhoni em 2008. “É pela noção integral de patrimônio cultural, que propus  24 de agosto como o Dia Nacional da Comunidade Ucraniana como data simbólica para reconhecer a expressão cultural destas comunidades que perpassa pelas tradições, códigos e significados do povo ucraniano.” explica Vanhoni. O Brasil abriga hoje a maior comunidade ucraniana da América Latina, contando com aproximadamente 500 mil pessoas, entre ucranianos e descendentes, 75% deles vivendo em sua imensa maioria no estado do Paraná. 

 O projeto de lei  se respalda no § 2.º do Art. 215 da Constituição Federal, que dispõe sobre a fixação de datas comemorativas de alta significação para os segmentos étnicos nacionais. Afirma a Constituição Federal que “o Estado garantirá a todos o pleno exercício dos direitos culturais e acesso às fontes da cultura nacional, e apoiará e incentivará a valorização e a difusão das manifestações culturais.” O projeto de lei também baseia-se pela Convenção para Salvaguarda do Patrimônio Imaterial em 2003, da UNESCO, na qual se reconhece “a profunda interdependência entre patrimônio cultural imaterial e o patrimônio material cultural e natural.”

Fonte: Representação Central Ucraniano Brasileira – www.rcub.com.br

LEI Nº 12.209, DE 19 DE JANEIRO DE 2010.

Institui o dia 24 de agosto como o Dia Nacional da Comunidade Ucraniana, com fundamento no § 2o do art. 215 da Constituição Federal. 

O PRESIDENTE DA REPÚBLICA Faço saber que o Congresso Nacional decreta e eu sanciono a seguinte Lei: 

Art. 1o  É instituído o dia 24 de agosto como Dia Nacional da Comunidade Ucraniana, passando a integrar o calendário oficial da República Federativa do Brasil. 

Art. 2o  Esta Lei entra em vigor na data de sua publicação. 

Brasília, 19 de janeiro de 2010; 189o da Independência e 122o da República. 

LUIZ INÁCIO LULA DA SILVA

Korovai (коровай) – pão tradicional do casamento ucraniano.

Korovai - Casamento de Rosana e Igor Vodiani (2009) - União da Vitória-PR

O korovai é um dos elementos fundamentais do casamento tradicional ucraniano. O mesmo consiste num grande pão doce, arredondado, que recebe na parte superior adornos feitos com a própria massa, em forma de lua e estrela que são representações do casal. Também podem receber outros adornos como sóis, aves, animais, pinhas, ramos de trigo, flores e frutos.
Suas origens são muito antigas e provém das crenças nas propriedades mágicas dos grãos na era pré-cristã.
No centro é colocada uma pequena árvore (que nas colônias paranaenses é um pinheirinho – araucária), enfeitada com diversas fitas, cuja simbologia está ligada á vida agrícola, sendo a representação da árvore da vida.
A dança do korovai, ao som das “kolomeikas” é um dos principais momentos dos casamentos ucranianos, onde a alegria é contagiante.
O korovai é um símbolo do sol e do amor que deve habitar em suas vidas,é uma homenagem aos noivos e uma bênção para o seu casamento.

vilson@pessanka.com.br

TODO SOBRE PYSANKA Y CULTURA UCRANIANA: PROYECTO PESSANKA – “ARTESANÍA UCRANIANO -BRASILEÑO – CATARINENSE”

TODO SOBRE PYSANKA Y CULTURA UCRANIANA: PROYECTO PESSANKA – “ARTESANÍA UCRANIANO -BRASILEÑO – CATARINENSE”

Santa Catarina:Edital Elisabete Anderle de Estímulo à Cultura

El proyecto “Pysanka- Artesanía Ucraniano, Brasileño, Catarinense” fue uno de los vencedores del Edital Elisabete Anderle de Estímulo a Cultura, promovido por el Gobierno del Estado de Santa Catarina.”Este edital fue reconocido como una de las mejores ideas del país para valorar el trabajo de los productos culturales.

 Todos los representantes del jurado se manifestaron en ese sentido y llevaron ese modelo para sus estados con el objetivo de materializarlo “, asegura el presidente del CEC, Péricles Prade .Los evaluadores resaltaron la cantidad de proyectos.Tuvimos un extracto muy bueno del que el segmento cultural de Santa Catarina puede produzir em términos de arte y cultura”, completa el presidente da Comissâo de Organização e Acompanhamento do edital, Leone Silva está envuelto en la producción, circulación, investigacion, formación , preservación y difusión cultural em Santa Catarina, el Edital Elisabete Anderle de Estímulo para a Cultura contempla siete areas culturales , que fueron subdivididas em segmentos .El proyecto “Pêssanka –Artesanato Ucraniano, Brasileiro, Catarinense” de autoria de Vilson Kotviski, foi contemplado en la clase de artes populares – folklore  y artesanía , y promoverá diez oficinas de pysanka em muchas localidades como:Pintadinho e Jangada (Porto União),Rio D’Areia,Três Barras,Canoinhas, Mafra, Craveiro (Santa Terezinha),Papanduva e Itaiópolis.Otras informaciones en : http://www.fcc.sc.gov.br/Localidades em Santa Catarina, que receberão as oficinas de pêssanka.

Vilson José Kotviski  vilson@pessanka.com.br

Projeto cultural: Pêssanka – Artesanato Ucraniano, Brasileiro Catarinense

A cultura ucraniana em Santa Catarina terá um grande impulso em 2010 através do projeto cultural “Pêssanka – Artesanato Ucranaino, Brasileiro, Catarinense” de autoria de Vilson José Kotviski. O único projeto de Porto União que integra os 189 vencedores do Edital Elisabete Anderle de Estímulo à Cultura tem por objetivo fomentar a preservação da cultura e tradições nas comunidades ucranianas, desenvolvendo uma série de oficinas de pêssanka, que inclusive já estão com datas marcadas:

06 e 07/03: Jangada do Sul (Porto União);

13 e 14/03: Caçador;

20 e 21/03: Mafra;

10 e 11/04: Colônia Craveiro (Santa Terezinha);

17 e 18/04: Canoinhas;

24 e 25/04: Rio D`Areia (Canoinhas);

08 e 09/05: Três Barras;

15 e 16/05: Papanduva;

22 e 23/05: Pintadinho (Porto União).

29 e 30/05: Iracema (Itaiópolis);

A pêssanka é uma das principais manifestações da cultura ucraniana, uma arte milenar rica em simbolismos e tradição. E o projeto visa justamente dar estímulo às comunidades para que não percam sua identidade cultural, reconhecendo a importância que as tradições têm para a sua própria vida e sua posição perante a humanidade. Em breve disponibilizaremos as fichas de inscrições nas comunidades. Informações: Vilson José Kotviski 42 3553 2975 / 42 8401 2989 (vilson@pessanka.com.br).

Obs.: este post foi atualizado em 19/01/10, com mudança da data da oficina em Iracema, à pedido da comunidade e também seguindo sugestão da AJUC (Associação da Juventude Ucraíno-Catarinense), transferimos a oficina que seria ministrada em São Bento do Sul para a Colônia Craveiro, no município de Santa Terezinha.

Início de Ano da Comunidade Ucraniana

Comunidade ucraniana do Barreiros, União da Vitória-PR

No dia 06 de janeiro, para os ucranianos católicos é celebrada a festa da Epifania, com a realização da bênção da água. Cada família leva um pouco de água benta para casa, para o que o padre a utilize durante as visitas para as benções dos lares em Janeiro e Fevereiro, tradicional costume da comunidade ucraniana.

Pe. Josafat Roiko na celebração da bênção da água.

Já para os ucranianos cristãos ortodoxos, que seguem o calendário juliano, o Natal foi celebrado no dia 07 de janeiro, seguindo posteriormente também a festa da Epifania.

Em todas as igrejas ucranianas da região se percebe um grande movimento das pessoas em busca da água benta, que levam para suas casas e a mantém durante o ano, até o próximo ano.

As fotografias mostram momentos da bênção da água na comunidade ucraniana do Barreiros, uma das antigas e marcantes igrejas em madeira da nossa região.

Vilson José Kotviski – vilson@pessanka.com.br

Porto União-SC / União da Vitória-PR